Протягом останніх кількох місяців жителі Варшави і приміських населених пунктів дедалі частіше говорять про хвилю крадіжок і зломів, закликаючи до пильності, в основному, в соціальних мережах і на місцевих форумах.
Жителі району Саска Кемпа: 1990-ті роки повернулися
Жертвою грабіжника став пан Даріуш. Коли він побачив чоловіка в чорній куртці та рукавичках, який бив по його броньованих вікнах металевим інструментом, він закричав на злодія.
“Він бив по моїх вікнах, я поняття не маю, як він потрапив на балкон, – пояснює Даріуш. – Коли побачив мене, він запанікував, спустив мотузку, якою був прикріплений до балкона, і втік. Я побачив це, коли вже викликав поліцію”, – каже потерпілий. Коли він повернувся до квартири, решітки на вікнах були порізані та погнуті, на броньованому склі було павутиння тріщин, а у віконних рамах – отвори від лому.

Пан Даріуш не сумнівається, що за ним спостерігали й раніше, – “Поліція підозрює, що злодій потрапив на балкон через дах. Я повідомив про це всім сусідам. Виявилося, що через день, імовірно, той самий чоловік був зафіксований сусідкою через квартал на камеру відеоспостереження. Вона опублікувала фотографію у Facebook”.
Інша мешканка району Саска Кемпа, пані Ілона, каже, що поліція не дозволила їй опублікувати зображення злодія з камери відеоспостереження, яке вона отримала рік тому. Однак два місяці тому злодії успішно проникли в будинок.
“Ви повертаєтеся додому після вихідних, двері в будинок зачинені, але не замкнені, а тут розгромлений будинок, відбитки чужих черевиків, ваш одяг на підлозі… – Вона здригається від спогадів. Злодії вкрали її коштовності та 50 злотих. – Трапляється крадіжка за крадіжкою, і збиток більший, ніж сума вкраденого. Це як у 1990-ті роки, тільки тоді поліція хоча б патрулювала вулиці, а зараз нікого немає“.
Системи відеоспостереження не відлякують грабіжників
“Saska Kępa, Anin, Międzylesie завжди були привабливими для злочинців, і це не змінюється, – каже колишній поліцейський із кримінального відділу столичної поліції, – Нині ситуація ще гірша, ніж у 1990-ті роки. Сусідські зв’язки не такі сильні, злодії також бачать, що на вулицях немає поліцейських патрулів. Злочинців не лякають ні системи відеоспостереження, ні денні крадіжки зі зломом”.
Він пояснює, що ще 25 років тому вулиці Варшави патрулювали поліцейські машини з трьох різних підрозділів. Раніше також були агенти, які мали інформаторів у кримінальному середовищі, на базарах, де процвітала злочинність. Нині базарів стає дедалі менше, досвідчені поліцейські давно пішли на пенсію, нелегко вирахувати навіть професійних злодіїв, не кажучи вже про випадкових.
Він також вказує на іншу проблему. У звітах представники столичної поліції все частіше вказують на національність злочинців. “Злочинні угруповання з інших країн або окремі злодії не так добре нам відомі, поліцейські не в змозі їх типізувати. Але вони точно знають, що якщо їх ніхто не зловить на місці злочину, то жоден поліцейський їх уже не знайде”.