Соціальні агентства з оренди житла відомі в країнах ЄС – так, у Бельгії близько третини житла функціонує на ринку оренди за рахунок субсидій з бюджету. Гроші, що виділяються державою на ці цілі, вважаються головним інструментом регулювання доступу до житла для людей, які не можуть дозволити собі купівлю власного.
У Польщі такий спосіб боротьби з недоступністю житла поки що не надто поширений. Лише два роки тому, після ухвалення поправок до відповідних законів, гміни змогли створювати соцагентства з оренди. Ідеться про допомогу людям, чиє фінансове становище не дає змоги винаймати квартиру за ринковими цінами. І про спонукання власників квартир здавати їх нужденним за меншу суму – наприклад, в обмін на ремонт.
Програму соціальної оренди (PNS) шість років здійснює фонд “Habitat”. У нього 240 квартир, саме у Варшаві їх 170. Вони розкидані по всьому місту, найбільше їх у районах Мокотув, Вавер і Бялоленка.
У разі “кавалерки” вартість оренди не може перевищувати 3 тис злотих на місяць, у разі двокімнатної квартири – 3,5 тис. Але ціни різняться залежно від району.
Представники фонду знаходять в інтернеті цікаві оголошення, домовляються з потенційними орендодавцями. Контракти укладаються на рік. У цей період фонд щомісяця платить власнику обумовлену суму, а орендарям – у міру наявності фінансування – покриває частину витрат на винайм. Але з кожним місяцем субсидії зменшуються – щоб через рік користувачі житла оплачували оренду вже без участі фонду.
Серед мешканців – українські біженці, батьки-одинаки та люди, які намагаються вийти з кризи бездомності.
Наважуючись на соціальну оренду, власники житла позбавляють себе кастингів з пошуку мешканців. Відпадає також необхідність ремонту. Вони просто підписують документи, щомісяця отримують гроші – і ні про що не турбуються. Вартість ремонтних робіт фонд бере на себе і розраховується з власником приміщення, повертаючи інвестовані гроші через нижчу орендну плату.
Детальніше про фонд – тут.
