Віртуозний кримінальний трилер, мальовничий карпатський вестерн, а може, народна казка на стероїдах? З ентузіазмом прийнятий у Каннах, «Памфір» знятий за усіма законами жанрового кіно, але, як і його головний герой, порушує всі правила.
Про що фільм?
Головний герой Леонід, на прізвисько Памфір — колишній контрабандист, а сьогодні заробітчанин у Польщі, повертається до рідного села, розташованого у західній частині України. Він хоче побувати на щорічному карнавальному дійстві Маланки у селі, але насамперед провести час із дружиною та сином. Однак син-підліток Назар потрапляє у халепу, і його батько змушений сплатити борг. Памфір відновлює старі контакти й бере останнє завдання. Він ще не знає, що переступає межу світу, у якому контрабандою можна провезти все, крім добра.
Один із кращих українських фільмів року майстерно переплітає кіноумовності, язичницькі міфи та українські реалії. У «Памфірі» складається враження, що заробітчанська міграція – це єдиний шанс врятуватися від безвиході та повсюдної корупції, однак саме це на роки розлучає сім’ї. Чутно у стрічці й далекий відгомін війни, що додає картині нових, несподіваних смислів. І хоч фільм був знятий ще до початку повномаштабного вторгнення, «Памфір» став метафорою поточної ситуації в країні.
Чому варто переглянути цей фільм?
Режисер фільму Дмитро Сухолиткий-Собчук був номінований на премію European Film Awards у категорії «Відкриття року».
«Памфір» був створений в рамах перебування режисера на стипендіальній програмі «Gaude Polonia» Міністерства культури Республіки Польща. Куратором проєкту був Кшиштоф Зануссі. Фільм є польсько-українською продукцією.
Це повнометражний дебют режисера. Раніше його короткометражні фільми були представлені на багатьох міжнародних фестивалях (Sundance FF, Toronto IFF), а короткометражка «Штангіст» отримала Гран-прі Варшавського кінофестивалю.
Це трилер з яскравими, виразними героями, які ризикують життям, щоб утримувати свої сім’ї.
Це глибоке занурення у контекст і образ окремого регіону України. Знімальна група разом із режисером переїхала на півтора року в Карпати, щоб дослідити життя мешканців прикордоння. Герої фільму розмовляють покутським діалектом.
Тема економічної еміграції (човникарство, заробітчанство) та подвійної ідентичності, універсальна для Східної та Центральної Європи.
У стрічці представлені реалії, яких вже немає — фільм почали знімати напередодні спалаху пандемії коронавірусу у 2019 році, а його прем’єра припала на річницю повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Де, коли і почому?
Покази фільму у Польщі почалися 23 червня і проходитимуть у різних містах та кінотеатрах. У Варшаві подивитися фільм можна у Kino Muranow, Multikino, CinemaCity, Atlantic, Kinoteka, та Kino Wisła.
Ціни на сеанси починаються з 20 злотих.
