Коли нова польська влада була в опозиції, вона критикувала правлячу партію “Право і справедливість” за схильність до стеження. Тепер спецслужби хочуть отримати доступ до інформації, хто з ким спілкується за допомогою електронної пошти і захищених інтернет-комунікаторів – таких як WhatsApp або Signal.
Наразі телекомунікаційні оператори повинні збирати і надавати дані своїх користувачів на вимогу служб: хто, коли, звідки і кому надсилав СМС-повідомлення. Це піддавав критиці Суд Євросоюзу, проте Міністерство цифровізації Польщі розробляє закон, який підтримує чинні норми.
Для міністра-координатора спецслужб Томаша Шемоняка нинішніх повноважень, утім, замало – він має намір їх розширити. Чиновник хоче зобов’язати постачальників електронних послуг – таких як електронні листи, чати і зашифровані месенджери – розкривати, хто цими послугами користується. Доступ до таких відомостей мали б поліція, Центральне антикорупційне бюро, Агентство внутрішньої безпеки, прикордонна служба та Національна податкова адміністрація.
Проти таких поправок виступають віцеміністр цифровізації Міхал Граматика та міністр у справах ЄС Адам Шлапка, який заявив, що “із законопроєкту має зникнути навіть зобов’язання зберігання даних для телекомів”.
У неурядовому фонді “Panoptykon” (опікується захистом свобод від ризиків, пов’язаних із розвитком сучасних методів стеження за населенням) наголошують, що служби і так зловживають повноваженнями оперативного контролю. “Важко уявити, як збільшилися б їхні можливості, якби вони отримали такі інструменти в руки”, – прокоментував представник фонду Войцех Кліцький. Він також звернув увагу, що неясно, як служби змусили б передавати дані про користувачів ті платформи, штаб-квартири яких розташовані за межами Польщі.
