У сміттєвих баках престижних житлових комплексів Варшави можна знайти все, що завгодно, навіть шкатулки з грошима. Ділимося спостереженнями працівника такого комплексу про те, які неочікувані знахідки можуть чекати у сміттєвому баку та поруч із ним.
Пьотр, консьєрж багатоквартирного будинку в районі Новий Жолібож:
— У сміттєвих контейнерах ми знаходили новий одяг, електроніку і навіть гроші. Коли я починав роботу, мій начальник сказав мені, що я не пошкодую, бо біля контейнерів можна знайти “справді класні речі”, і порадив працювати тільки в багатих житлових комплексах, – каже Пьотр.
— Теоретично я був доглядачем підземного гаража, який мав чистити. Взимку прибирав сніг від входу, прибирав за собаками у дворі. Крім того, у гаражі було три сміттєві майданчики, я контролював навантаження їхнього вмісту в сміттєвоз. Це важка робота, яка вимагає великої сили, і зазвичай мені доводилося робити це самому, – розповідає працівник.
— Така робота оцінювалася в 20 злотих на годину, разом зі мною працювали троє чоловіків, один з яких заробляв 25 злотих, тому що у нього більший стаж. Крім цього, три українки мили сходи. І всі ми працювали нелегально. На працівниках страшенно економили: наприклад, наш бригадир не купував нові щітки для прибирання, коли старі зношувалися. Через деякий час речі для прибирання вкривалися цвіллю, але ми все одно змушені були ними користуватися. У нас не було ні рукавичок, ні захисного одягу.
Робота зі сміттям — це перевага
— При цьому робота зі сміттям давала шанс на додатковий заробіток. Адже біля контейнерів можна було знайти багато цінних речей. У нас був невеликий закуток, куди ми заносили речі, а потім ділили їх між собою. Усіх усе влаштовувало, тому конфліктів не виникало. Скоріше навпаки: “здобичі” було так багато, що інколи ніхто не хотів її забирати, – згадує працівник.
Від свіжої їжі до сумочок
— Здебільшого це були продукти харчування, причому дорогі продукти, часто не прострочені. Фактично щодня викидалася їжа в закритих контейнерах дієти Анни Левандовської. Додатково до цього була маса елітного алкоголю, – каже Петро.
— У контейнери також потрапляло багато нерозпечатаного дорогого одягу, взуття. Можна було знайти сумочки і навіть ювелірні прикраси. Ми знаходили диски з іграми та фільмами, а одного разу я знайшов красиво переплетену трилогію “Володар перснів” англійською мовою, – згадує він.
Для одних сміття, для інших — подарунок
— В один із днів я побачив перед контейнером музичний центр у плівці. Це була абсолютно нова техніка, можливо, не найдорожча, але явно із середнього цінового діапазону. Я подарував його батькові на день народження, – розповідає він.
Які ще були знахідки?
За допомогою більшості знахідок вдавалося “модернізувати” робоче приміщення.
— Наша комірчина повністю змінилася. Завдяки сміттю в ній є меблі, знайдені чайник, телевізор і взагалі все необхідне. Єдина проблема – бригадир, який без дозволу забирав собі найкращі речі, не домовляючись із нами, – каже Петро.
Сигарети і найнезвичайніша знахідка
— Щодня ми знаходили в сміттєвому контейнері майже цілі пачки сигарет. Я уявляв, як якийсь чоловік приховує від дружини, що курить, і, прийшовши додому, викурює одну-дві, а решту викидає в контейнер. Їх викурювали ми, – згадує Петро.
— Але найнезвичайнішою знахідкою була шкатулка з грошима. Нам вдалося її відкрити, всередині було близько 200 злотих, – розповідає працівник.
Відходи в інших дорогих районах Варшави
Незвичайні знахідки зустрічалися і в районі Мокотув. Жінка, яка обшукує контейнери як хобі, розповіла, що одного разу знайшла клітку з 40 домашніми щурами. Вона також зазначила, що в баках можна знайти новий одяг, взуття та цілком придатну їжу.
Мешканка району Мордор розповіла, що майже щотижня знаходить у контейнерах запакований одяг з інтернет-магазинів. У контейнері для змішаних відходів вона бачила ноутбук і великий тостер.
Чому люди викидають нормальні речі?
На думку, соціального психолога університету SWPS, виною всьому перевтома жителів дорогих житлових комплексів. Обтяжені кредитами і перевантажені роботою, люди не мають ні часу, ні сил для раціонального вибору покупок. Якщо ж покупка виявляється непотрібною, у них немає часу й енергії перепродати її або повернути в магазин. Простіше викинути. Так виникає замкнене коло марнотратства.
