18 жовтня український суд заочно заарештував чоловіка, звинуваченого в мародерстві під час окупації Бучі. Виявляється, зараз він проживає у Варшаві, де… навчає українських дітей. Про це повідомила “Наша Ніва”.
Буча – одна з найжахливіших сторінок війни в Україні. Передмістя Києва з населенням 36 тисяч осіб місяць пробуло під російською окупацією. Лише в Бучі було вбито майже 500 осіб, а в усьому районі – понад 1300 жителів.
Коли люди почали повертатися, то помітили, що їхні будинки пограбовані. Записи камер відеоспостереження показали, що деякими з грабіжників були люди, яких вони вважали приятелями. Серед таких людей вони впізнали свого сусіда-білоруса, Сергія Лук’янова.
Сусіди вважали його жертвою білоруського режиму, чоловік мав хороші зв’язки з місцевою адміністрацією. Дивувало також, що чоловік зміг вільно пересуватися Бучею.
Під час обшуку в Сергія знайшли кілька велосипедів, десятки одиниць дорогої техніки та багато дорогого алкоголю. А на задньому дворі будинку він закопував чужі золото та прикраси.
Події в Бучі
Лук’янов уміє маніпулювати людьми, вважає співрозмовник “Нашай Ніви”. Коли розкрилися факти про його поведінку під час окупації, одним він став пояснювати, що збирав ці речі, щоб недорого їх продавати і годувати свою сім’ю, а також допомагати людям під час тривалої окупації, іншим – що так він уберігав речі від росіян-мародерів.
Колишній київський друг Лук’янових задається питанням: “Як вийшло, що він, міцний молодий чоловік, зміг спокійно пересуватися по Бучі?”
“Він розповідає, що його навіть затримували, але він, за його версією, просто сказав окупантам, що він білорус, і його відпустили. Він загалом дивно поводився, а в один момент заявив нашому знайомому, що збирання чужих речей стало начебто… його хобі. Це нас усіх тоді сильно вразило”.
Дружину Лук’янова з дітьми вивезли з Бучі до Польщі українські волонтери, і вона якийсь час жила в таборі для біженців. Потім у Варшаві з’явився і сам Лук’янов.
Пояснення
Сам Лук’янов “Нашай Нівіве” пояснив свої дії так: був складний час окупації, і він діяв відповідно до обстановки, щоб забезпечити виживання сім’ї.
“Я забезпечив, але довелося порушити закон. Ми всі щось людське втрачаємо.
Але зараз я в усьому зізнався слідству і добровільно повернув речі, крім того, що було викрадено деякими особами, які скористалися тим, що на момент слідства до мене було застосовано запобіжний захід позбавлення волі.
Я не можу зараз точно сказати, що на той момент я ухвалював адекватні й правильні рішення, коли навколо бомбардування, вбивства. І, на жаль, це було поза законом, але це допомагало вижити. Мені зараз соромно перед сусідами і іншими людьми.
Вибрався з України я дуже просто – перетнув кордон, купивши квиток на поїзд до Перемишля. Мене оглядали прикордонники і митники, але запитань у них не виникло, окрім того, що я прострочив документи, бо тоді не мав статусу біженця – за це мені виписали штраф. І в моєму паспорті є штамп, що я абсолютно законно перетнув кордон із Польщею”.
Де зараз Лук’янов?
Сергій Лук’янов подався на міжнародний захист у Польщі і, якщо його не депортували, то він мав би його отримати. Дружина і діти перебувають із ним.
Чоловік зараз веде гурток для дітей-біженців у центрі міста, у Палаці науки і культури у Варшаві. Розповідає про війну, про Бучу і навіть намалював портрет Зеленського.
