Войцех — один із 82 контролерів, які щодня працюють у громадському транспорті Варшави. Чоловік розповів «Gazeta Wyborcza» про зневагу та агресію з боку пасажирів, а також про те, як вони намагаються уникнути штрафу.
«Найгірше вночі. Вдень пасажири не такі агресивні»
Так Войцех описує взаємодію з проблемними пасажирами, додаючи, що кожна тридцята людина в громадському транспорті Варшави – без квитка. Чоловік ділиться подробицями нещодавнього конфлікту з пасажирами в нічному автобусі №64, що йде від Центрального вокзалу через Волю на Бемово:
“Під час посадки ми з колегою, як зазвичай, розділилися – він зайшов у передні двері, я – у задні. В автобусі я помітив трьох хлопців, які пили пиво і поводилися агресивно. Я підійшов до них, і спочатку вони вдарили мене по обличчю, а потім розпилили газ. Через газ водій зупинив автобус, відчинив двері, і ці хлопці втекли”.
Ситуація сталася на Волі – у районі, який, за словами Войцеха, є найнебезпечнішим для поїздок нічними автобусами.
“Саме з міркувань безпеки ми рідко беремо нічні зміни, бо вдень пасажири не такі агресивні, хоча теж люблять виплеснути на нас своє невдоволення”, – додає він.
У соціальних мережах є закриті групи, в яких користувачі повідомляють один одному, де на даний момент проводять перевірку квитків. На найпопулярнішу з них, “Kanar w Warszawie”, підписано майже 60 000 осіб. Щодня там з’являються нові повідомлення, що супроводжуються фотографіями контролерів зі зневажливими коментарями. У групі в найгрубіших виразах описують зовнішність співробітників, ось кілька прикладів:
“Стандартно, 3 прости***ки + одна товста бабця на кінцевій зупинці Młociny (М1)”, – попереджає один із членів групи.
“Виглядає як суміш гуманоїда і слендермена”, – пише інший користувач.
«Я часто пробачав безбілетників»
Войцех працює контролером уже чотири роки і заробляє близько 5 000 злотих на руки.
“Складно повірити, наскільки важка ця робота для психіки. Багато людей здаються через кілька тижнів або навіть днів. Наш “рекордсмен” відмовився працювати після першої ж перевірки пасажирів”, – розповідає чоловік.
Про свій перший час на цій роботі він говорить так:
“Спочатку в мені було більше співчуття, я часто пробачав безбілетників. Люди вибачалися й обіцяли, що це востаннє, що в них немає грошей. Але коли я входив у їхнє становище, то бачив єхидну посмішку. Вони користувалися моєю жалістю. Тепер я просто виконую свою роботу і не відчуваю жодних докорів сумління”.
Войцех розповідає виданню, що слова “дармоїди”, “барани”, “нацисти”, “зрадники” контролери часто чують на свою адресу. При цьому не має значення стать, вік чи соціальний статус. Нерідко пасажири спеціально шукають свій проїзний навмисне повільно і роблять усе можливе, щоб саботувати роботу контролерів.
Войцех також описує ситуацію, за якої він сам ледь утримався від того, щоб не відповісти агресією на агресію:
“Я перевіряв квитки в молодої пари. Чоловік тримав у руці порожню пляшку, потім вклав її мені в руку і сказав, що квитки в його дівчини. Свою пляшку він забрати не захотів, сказавши мені, що, оскільки я сам сміття, то мені пасуватиме й інше сміття. Я утримався тільки тому, що ми стояли на платформі в метро, де всюди камери”.
Чоловік розповідає, що в офісі є психолог, до якого співробітники можуть звернутися зі своїми проблемами.
Як безбілетники намагаються уникнути штрафу
Войцех каже, що люди спочатку милі та ввічливі, намагаються домовитися, щоб їх пробачили. Коли вони бачать, що це не працює, вони стають агресивними.
“Я не відчуваю докорів сумління, тому що просто виконую свою роботу. Якби нас не було, люди їздили б у старих автобусах, бо ніхто не платив би за проїзд. Ми нікому не завдаємо шкоди. Контролер – це теж людина”, – каже він.
За даними Управління громадського транспорту, кожен тридцятий пасажир у Варшаві їде без білету. У 2023 році за це було накладено штрафів на 34 мільйони злотих.
