У варшавському метро є так звані технологічні порожнечі – це бетонні камери над тунелями або стелями станцій, що з’явилися під час будівництва “підземки”. Ці простори можна використовувати як потенційні укриття для мешканців, запропонували в прес-службі метрополітену.
Наприклад, довжина технологічної порожнечі на станції Plac Wilsona – 130 метрів, ширина – 19 метрів, а висота – шість метрів. Камера розташована над тунелем підземної залізниці, її загальна площа становить чотири тисячі “квадратів”. Над 90-сантиметровою стелею ще 1,5 метра землі.
На першій лінії метро технологічних пустот небагато, на другій їх більше. Вони зустрічаються приблизно на кожній третій станції. За інфраструктурою пустот стежать, щоб вони не деградували.
“Підземка” може стати в пригоді в разі загрози, але поки що офіційним стандартам не відповідає. Вона може стати місцем тимчасового укриття – метро розташоване на глибині 22 метри під землею, тож дає певну гарантію захисту хоча б від потенційних осколків, наголосили в Бюро безпеки та кризового управління Варшави.
Від початку війни в Україні почастішали розмови про відновлення функціональності укриттів у Польщі, але зробити в цьому напрямі треба багато чого. Українські станції метро слугують укриттями під час російських атак, однак станції Києва чи Харкова не можна порівнювати з станціями Варшави.
Найглибша станція варшавського метрополітену – Centrum Nauki Kopernik – розташована на глибині 23 метрів. Для порівняння, київська станція “Арсенальна” – найглибша у Європі – розташована на глибині 105,5 метрів.
