За 40 кілометрів від столиці, недалеко від населеного пункту Старі Грохалі досить пройти кілька десятків метрів лісом – і можна опинитися в… пустелі.
Це так звані Грохальські піски – сьогодні це остання “пустеля” Кампіносської пущі (унікального лісового комплексу, розташованого практично на кордоні Варшави).
Пустеля посеред лісу займає сотню гектарів і навіть поводиться як класична пустеля: влітку температура поверхні пісків розігрівається до 50°C, а вночі падає до 10°C.
Ще у 50-х таких пустель було значно більше, а їхнє виникнення стало результатом масового вирубування цілих ділянок Кампіносської пущі наприкінці 19 століття, що призводило до оголення піщаного ґрунту. Так цілі гектари перетворювалися на “пустелі” швидкими темпами.
Поступовий відхід від цієї тенденції почався тільки в 60-х – після створення Кампіноського національного парку і виконання “гігантських акцій” з лісовідновлення.
Разом з усією пущею Грохальські піски створюють найбільший і найбільш збережений у Європі комплекс внутрішніх дюн.
Сьогодні територія пустелі часто використовується військовими для проведення маневрів, вхід туди заборонений – висять відповідні таблички. При цьому потрапити до Грохальських пісків можна з кількох боків (з боку лісу, дороги), і це досить просто – огорожі немає.
Ймовірно, часом на цій території тренуються сапери. Попри це, люди все одно туди приходять – деякі стоять тільки на березі. Вхід – на свій ризик.
