Ціни оренди нерухомості в Польщі продовжують зростати – так, за винаймання житла до 40 “квадратів” у Варшаві в середньому доводиться платити вже три тисячі злотих. Як можна здогадатися, високі ставки змушують орендарів ділити квартиру з сусідами, і це стосується не тільки студентів. Журнал Noizz зібрав історії читачів про найкурйозніший досвід такого сусідства.
Оля: “Мій сусід посеред ночі відчиняв двері в мою кімнату і перевіряв, чи сплю я. Я спіймала його на цьому чотири рази. Коли я запитувала його, що він робить, він говорив якусь нісенітницю, наприклад: “У нашій квартирі спекотно, не думаєш?” Одного разу я дізналася, що він погрожував іншому сусідові ножем. Після цього я одразу розірвала договір про оренду”.
Агнєшка: “Коли я познайомилася з одним із сусідів, виявилося, у нас є спільні теми для розмови. Ми говорили в тому числі про подорожі автостопом. Пізніше він запитував, чи не холодно мені одній у кімнаті, і запрошував до себе випити вина. Також він говорив, що в мене гарні стегна, щоб ловити машини автостопом. У результаті я два місяці замикалася в кімнаті навіть удень і майже не користувалася кухнею”.
Оля: “Під час навчання я жила в одній кімнаті з дівчиною, яка поводилася як мати. Вона про все мене розпитувала і коментувала моє соціальне життя (за її словами, воно було безладним). Коли я поверталася додому в будні дні о 23:00, вона запитувала, де я була і чим займалася. Коли я не поверталася на ніч, вона не розмовляла зі мною весь день, а коли все-таки відгукувалася, говорила, що я надто багато тусуюся, займаюся сексом із хлопцями тощо. Вона злилася через те, що я не хочу проводити з нею час поза домом. Після дев’яти місяців спільного проживання вона психологічно мене прикінчила. Через неї в мене була депресія”.
Кася: “Один хлопець здав мені квартиру, вирішивши жити у своєї нареченої. У перші вихідні після мого переїзду туди він зателефонував, сказав, що посварився з нареченою, і попросився переночувати на дивані. Я погодилася: він здавався дуже прибитим. Він прийшов увечері з пивом, купив його і для мене теж. Я посиділа з ним перед телевізором і поговорила, щоб його підбадьорити. Ми попрощалися близько 22:00 – рано вранці мені потрібно було вставати на роботу. Коли я вийшла з ванної, він чекав мене в одних трусах і хотів обійняти. Я замкнулася в спальні з телефоном у руці і наступного дня з’їхала”.
Гося: “Я знімала квартиру з іноземкою, нас розділяла тільки меблева стінка. Коли я вмикала музику або хтось у мене був, вона чекала з годинником у руці 22:00 і дзвонила в поліцію, скаржачись, що я галасую. Ситуація повторювалася настільки часто, що поліція врешті-решт перестала приїжджати. Тому вона почала регулярно заважати мені потрапити до квартири, залишаючи ключ у дверях”.
