Кількість бездомних на станціях варшавського метро за зиму збільшилася, як стверджує одна з найбільших міських організацій допомоги. Частково це пов’язано з тим, що люди, які живуть у метро, як правило, страждають від алко- або наркозалежності, тому не можуть звернутися до притулків, де надають допомогу тільки тверезим людям.
Метро – найбезпечніше місце для бездомних із залежностями
“Варшав’яни, яких я запитую про безхатченків у метро, дивуються, що люди в такій кризовій ситуації не йдуть до притулку. Чому ж вони обирають метро? Річ у тім, що на станціях метро зазвичай сплять люди, у яких можуть бути проблеми з психікою і різного роду залежності. Метро для них – безпечне місце, тому що навколо них є люди і магазини. Вони можуть бути впевнені, що їх не торкнеться голод”, – розповідає Каміла Суханек-Маслянек з Асоціації соціальної підтримки та втручання.
На думку Каміли, ситуація з безхатченками в метро – частина ширшої, загальнопольської проблеми: відсутності допомоги алко- та наркозалежним. У нічних притулках і гуртожитках для безхатченків можуть розташуватися тільки тверезі люди. Тож для людей, які страждають на залежності, метро і вокзали – найкращий, а інколи і єдиний притулок.
На муніципальному рівні вже розглядаються зміни в правилах допомоги безхатченкам, але поки невідомо, якою буде нова модель допомоги.
“Людині, яка почала жити в метро, важко вибратися звідти”
Відносне відчуття безпеки, яке дає станція метро, створює для людини, яка опинилася у скрутній життєвій ситуації, замкнене коло.
“Іноді людині, яка починає жити на станції, важко вибратися звідти. Оскільки їй є де переночувати, вона не має мотивації позбутися залежності, щоб щонайменше почати жити в притулку”, – каже Суханек-Маслянек.
“Я знаю, що деякі поліцейські, які патрулюють метро, підтримують людей, які опинилися в кризі бездомності, і замість того, щоб спробувати перевести їх в інше місце, вони просто дозволяють їм залишитися там. Коли на вулиці мінусова температура, це дає їм змогу вижити“, – додає Суханек-Маслянек.
Щодня працівники Асоціації соціальної підтримки та втручання допомагають безхатченкам покинути станції метро і перевестися до притулку.
“Наша робота полягає здебільшого в підтримці. Ми допомагаємо їм у найважливіших речах, як-от похід до лікаря, отримання документів або направлення до притулку”, – додає Суханек-Маслянек.
За даними Асоціації соціальної допомоги та втручання, цієї зими у Варшаві налічувалося близько 30-40 осіб, які майже постійно перебували на станціях метро. Це невелике, але, на думку організації, помітне збільшення порівняно з попередніми роками.
