Від трьох до п’яти тисяч злотих витрачає щомісяця студент у Варшаві. Серед його витрат – оренда кімнати, оплати за популярні сервіси, візити до терапевта, обіди в місті.
Журналіст «Gazety Wyborczej» Аркадіуш Грущинський згадує, що приїхав на навчання до Варшави 15 років тому. Тоді за маленьку кімнату він віддавав 500 злотих, ще стільки ж витрачав на їжу. До того ж – рахунки за телефон та інтернет, проїзний і пиво в місті. На місяць Грушчинський отримував 500 злотих стипендії та ще пару «соток» від мами, тож жилося непросто. А коли він знайшов роботу у великому фонді й заробив свою першу тисячу злотих, відчув себе королем життя.
Тепер журналіст сумнівається, що взагалі зміг би сьогодні дозволити собі навчання в столиці. Він вирішив розпитати нинішніх студентів про їхні витрати.
24-річний Петро навчається у Варшавському медичному університеті. За 10-метрову кімнату він платить 1,4 тисячі злотих, на їжу на місяць іде 1,5 тисячі злотих. Якщо Петро йде в бар, то витрачає 50 злотих на три пива. Містом пересувається велосипедами Veturilo – так дешевше. Карта варшав’яка щомісяця обходиться йому в 55 злотих, Netflix – у 50 злотих, Spotify – у 31 злотий. Таким чином, зараз Петру потрібні понад три тисячі злотих, щоб забезпечувати собі прожитковий мінімум.
Аліменти, які платить батько Петра, повністю йдуть на житло. Щомісяця пару «соток» додає мама, решту хлопцю потрібно «начаклувати». Коли немає стипендії, доводиться працювати. Петро займався вже майже всім – працював на ресепшені, у кол-центрі, розвозив морозиво, збирав адреси електронної пошти відвідувачів торгового центру тощо.
Інший студент, Міхал, у майбутньому хоче стати архітектором. За словами хлопця, на місяць йому необхідні п’ять тисяч злотих (сума включає походи до психотерапевта, навчання в приватній школі, поїздки на таксі, розваги). Гроші Міхалу надсилають батьки, вони ж оплачують житло.
Студент Варшавського університету (UW) Адам Охват розповідає, що, згідно з опитуваннями, 60% студентів UW минулого академічного року працювали. Аркадіуш Грущинський згадує, що під час його перебування студентом працювали лише 10% його однолітків.
